LIVES IN

UKRAINE

CONTACTS

НАЗВА НАДАНОЇ РОБОТИ

Берегиня Роду, 2022 р.

DOLL NAME

Family guardian doll

STORY

From my early childhood, I loved embroidery, beadwork, sewing, painting, creating handicrafts with my own hands. I have a “sewing” dynasty – starting from my great-grandmother.
Everything that I love – creativity, needlework, history and symbolism in art, I combined in Motanka dolls.I started to do this since the art academy, where my friend brought her motanka to a lecture on the ethnography of Ukraine. It seemed to change my mind, directed my thoughts and calm me down. At the very same day, I began to spend all my free time and even at night I was trying to make my first dolls. I used all my salvia herbs as a filler, took fabrics and threads left over from my mother, grandmother and great-grandmother, who worked as fashion designers.
I followed the call of my heart, people wanted me to make motanka’s and over the time this hobby became a full-fledged activity. Now I have a waiting list for about 1.5 years ahead. It is painstaking and creative process, like fine jewelry work, with expensive materials (for example, antique fabrics and embroidery, minerals and stones, etc.). I put a part of my soul in every motanka doll. My dolls reflect my worldview. Now I see my strong personal influence on the entire branch of this Ukrainian art.

UKRAINIAN

Із раннього дитинства я любила вишивання, бісероплетіння, шиття, живопис, створювати своїми руками. У мене “швейна” династія – починаючи від прабабусі. Усе що я люблю – творчість, рукоділля, історію та символізм у мистецтві я поєднала в ляльках-мотанках. Почала займатися цим ще з художньої академії, куди на лекцію з етнографії України моя подруга принесла свою мотанку і вона мене наче переключила, скерувала думки, заспокоїла. В той же день я почала як зачарована увесь вільний час і навіть вночі пробувати робити свої перші ляльки. Використала всю шавлію в якості наповнювача, взяла тканини і нитки, що залишились від мами, бабусі і прабабусі, які працювали модельєрами. Я пішла за покликом серця, люди хотіли від мене мотанку і з часом це хоббі стало повноцінною діяльністю і заробітком. Зараз у мене черга очікування приблизно на 1,5 року вперед. Це кропітка, ювелірна і творча робота із дорогими матеріалами (наприклад, антикварні тканини і вишивка, мінерали і каміння тощо), в яку я вкладаю частину душі. Я відображаю через ляльки своє світовідчуття. Зараз бачу свій сильний вплив на всю гілку цього українського мистецтва.