I started making motanka about two weeks before the full-scale invasion of russia into Ukraine. I believe that this is God’s providence, which called me to make motanka’s, as a way to spread Ukrainian culture, traditions, and customs to the world. In the first days or weeks of the war, it helped refugees from dangerous regions of Ukraine, volunteering and made motanka dolls. I participated in various charity projects, so I can help my country.

I am especially inspired by the little angels motanka’s. We send such angels to our warriors because they carry our love, warmth – this is what stands behind them.
It is also very important for me that dolls travel around the world and tell about Ukrainian rich culture. In this way, our culture will not disappear, it is everywhere now.

Почала робити мотанки десь за два тижні до повномасштабного вторгнення росії нап Україну. Вважаю що це Божий промисел, який покликав мене до виготовлення мотанок, як спосіб поширити українську культуру, традиції, звичаї світом. В перші дні чи тижні війни це була допомога переcеленцям та лялькове волонтерство. Долучаюся до різних проєктів, так я можу допомогти моїй країні.
Особливо мене надихають маленькі янголятка (Мотанки Перемоги). Для військових яким ми їх передавали та передаєм, вони несуть любов, тепло – це те, що стоїть за ними. Також дуже важливим є те, що вони поширилися за кордоном на дуже багато країн, я вже навіть не знаю в скількох країнах вони є. Таким чином наша культура не зникне, вона є скрізь.