I am interior folk doll artist. Folk art master, member of the NSNMMUI was born in Dniprorudne, Zaporizhzhia region. This is how I remember my childhood years: The world always seemed amazing to me. As a child, I used to come to my grandmother for the summer in the village of Galaivets in the Sumy Oblast, collect old fairy tales, climb an apple tree in my grandmother’s garden and read about sorcerers and mysticism, always believing in it. Grandma taught me how to embroider with a cross. She was a teacher of the Ukrainian language. Once, together with my grandmother, we were restoring the clothes of a large doll that the students gave her.

This is how I learned cutting, sewing, and various household tricks. because everyone in the family was creative and tried to do beautiful handicrafts. After graduating from high school, I entered the technical university, choosing the specialty of microbiologist of the food industry. It was interesting work with Italian furniture and design. This is also a magical world of forms and textures that contributes to the development of aesthetic taste. I started making dolls after I saw the motanka dolls of Ms. Valentina Berdnyk-Sokorynska and, fascinated, I came to her master classes in 2009. Since then, I use my knowledge and skills, constantly mastering new sewing skills to create own special a recognizable motanka doll. Currently, I have a rich creative heritage: my dolls have settled in different corners of the world; one of my dolls was presented to Queen Elizabeth II of Great Britain for her birthday. Another doll was presented to the General Secretary of the Pope, Cardinal Dzeviš. Oksana Vdovichenko’s dolls are also owned by famous people of Ukraine. I participate in exhibitions, folk crafts fairs, have many certificates, diplomas and awards, love to teach children and adults the art of making dolls. I worked on a joint Canadian-Ukrainian project, and a meter-high openwork Angel from this project was exhibited in the Pechersk Lavra in the Bell-Tower.
I learn every day, I am always interested in new ideas, old and new techniques, experiments with living materials. My dolls are recognizable because they have live embroidery and a Ukrainian soul. I am constantly in search of new forms and the reflection of Ukrainian culture and traditions in them.

Художник інтер’єрної народної ляльки. Народний майстер, член НСМНМУ. Майстриня народилася в м. Дніпрорудне Запорізької області. Ось як Оксана згадує про дитячі роки: “Світ завжди видавався мені дивовижним. Маленькою, я приїжджала до бабусі на літо в с.Галаївець на Сумщині, набирала старовинних казок, залазила на яблуню в бабусиному садочку і читала про чаклунів і містику, завжди вірячи в це. Бабуся навчила вишивати хрестиком. Вона була вчителькою української мови. Якось разом з бабусею ми відновлювали одяг великої лялечки, яку їй подарували учні.” Так вчилася майбутня майстриня і крою, і шиттю, і різним побутовим хитрощам. бо в родині всі були творчі і намагалися робити речі своїми руками. Після закінчення середньої школи вступила до технічного університету ,обравши спеціальність інженера мікробіолога харчової промисловості. Далі була цікава робота з італійськими меблями і дизайну. Це теж, як вважає майстриня, чарівний світ форм і текстур, який сприяє розвитку естетичного смаку. Лялькою Оксана почала займатися після того, як побачила ляльок пані Валентини Бердник-Сокоринської і, зачарована, прийшла до неї на майстер-класи в 2009 році .З тих пір майстриня використовує свої знання і вміння, постійно опановує нові навички шиття, щоб створити свою особливу впізнавану Ляльку. Наразі вона має багату творчу спадщину: її ляльки оселилися в різних куточках світу; одну з ляльок майстрині було подаровано королеві Великобританії Єлизаветі ІІ на день народження. Іншу ляльку презентували Генеральному Секретарю Папи Римського Кардиналу Дзевішу. Ляльки Оксани Вдовиченко є також у відомих людей України. Оксана бере участь у виставках, ярмарках народних майстрів, має багато грамот, дипломів і нагород, залюбки вчить дітей та дорослих мистецтву виготовлення ляльки. Працювала над спільним канадсько-українським проєктом і ажурний Янгол з цього проекту метр висотою був виставлений в Печерській Лаврі в Дзвіниці. . «Я вчуся кожного дня,– розповідає майстриня.– Мені завджи цікаві нові ідеї, старовинні і нові техніки, експерименти з живими матеріалами. Мої лялечки впізнавані, бо в них є жива вишивка і є українська Душа. Я постійно в пошуку нових форм і відображення в них української культури і традицій».